Галина Петрушка, прес–секретар (начальник відділу корпоративних зв’язків), "Львівобленерго"

Ваша історія знайомства з компанією. Як розвивається Ваша кар'єра? Які цінності пов'язують вас з компанією?

У ПАТ «Львівобленерго» є дуже хороша практика відкритих конкурсів. От і на посаду , яка тоді називалась начальник відділу корпоративних зв’язків - теж був оголошений конкурс. Хочу зауважити, що все на дуже високому рівні. Різноманітні тести, співбесіди, творчі роботи – мене захопив сам процес відбору. До теперішньої посади, я роками працювала журналістом,  переважно журналістом – розслідувачем. Сьогодні не шкодую про своє рішення, бо це зовсім інша і дуже цікава робота.

Якими інструментами комунікації користується компанія для формування лояльності персоналу?

Ми використовуємо дуже багато інструментів комунікації, адже треба розуміти що наш  колектив – це понад 5000 працівників і сформувати лояльність  - завдання нелегке. Крім нашого відділу цим питанням займається дирекція з управління персоналом, Рада молодих енергетиків, Рада старійших енергетиків, Профспілка, інші відділи та служби.  В Товаристві часто проводять корпоративні тренінги, навчання, є унікальна можливість кар’єрного росту -  «Школа лідера», «Школа диспетчера», які організовує дирекція з управління персоналом. Уже традиційно  Профспілка Товариства проводить змагання «Козацькі забави», турнір з футзалу, тенісу та безліч інших. Крім того, у нас  щомісяця виходить корпоративна газета «Контакт», де окрім новин компанії, ми висвітлюємо багато супутньої інформації. До прикладу, про конкретних працівників, які мають певні таланти, чи, наприклад, брали участь в АТО.  Також є традиційні методи лояльності – рейтинги «найкращий працівник місяця», «найкращий працівник року» та ін.  Ми дбаємо і про підтримка духовних цінностей — організовуємо Хресну дорогу до Гошева,  участь у міжнародному духовному заході «Пілігримка енергетиків до Ченстохова», «Кобзареві дні»,  «День вишиванки» і т.д.

Які тренди в комунікаціях з цільовими аудиторіями ви вважаєте найбільш актуальними в 2016 році?

Треба зрозуміти, що ми живемо в час нових медіа.  Люди активно переходять від газет і навіть телебачення в Інтернет.  Тому велику увагу ми приділяємо нашим соціальним мережам, корпоративним та авторським блогам, веб - сайту. Так, ми щоденно наповнюємо різноманітними новинами наші сторінки у Facebook, ВКонтакте, Google+,  Twitter та на Youtube каналі. Якщо ми говоримо про веб – сайт,  то цьогоріч ми повністю оновили дизайн, зробили наш сайт щось на кшталт перехідного етапу до порталу . Основний акцент зробили на послугах, на тому, чому власне і заходять користувачі  на наш сайт, а вже вся супутня інформація йде «в пакеті». Крім того, ми організовуємо прес – конференції онлайн і бачимо, що дуже багато інформаційних повідомлень потім з’являються, почерпнуті саме з цих відеотрансляцій. Але не треба забувати, що наше основне завдання, щоб кожен споживач, від містянина  до бабусі в селі - отримав інформацію про ту чи іншу послугу, зміну тарифів і т.д. Тому велику роль ми приділяємо також і співпраці з районними ЗМІ – саме районні журналісти знають краще, що  турбує їхнього читача, глядача, слухача, чого він потребує і яка інформація йому буде цікавішою. Хоча ще раз хочу наголосити, у сучасному світі виграє не той, хто пристосовується до споживача, а той, хто діє, зважаючи на тренди.

Які інноваційні інструменти комунікації Ви використовуєте і як визначаєте їх ефективність?

Знаєте, мені важко сказати, які саме інструменти є інноваційними, тобто які саме вважати інноваційними? Якщо ми говоримо в розрізі останніх 10 років  - то інновацією вважались ті ж соціальні мережі, блоги, співпраця з Інтернет – журналістами, аналітиками і оглядачами, поширення інформації в професійних тематичних Інтернет-спільнотах. Це все ми використовуємо. Наш акцент - більше візулазації, конкретних графіків, відеороликів. Ми розробляємо відеоінструкції, як користуватись чи замовити ту чи іншу послугу.  Але особисто я найбільше уваги приділяю підготовці креативних інформаційних приводів і заходів.   Тобто це має бути такий захід, така подія, щоб його журналісти відвідали (безкоштовно) і, щоб це було цікаво і їм, і їхній, а отже нашій, аудиторії.   Я можу навести кілька прикладів (поділюсь таємницями). Наприклад, наше Товариство вже десять років поспіль займається захистом білого лелеки, створюючи їм спеціальні єврооселі. А цьогоріч,  в день прильоту птахів з вирію, ми організували виїзний тур в село, де понад 17 платформ і назвали подію «Зустрічаємо весну разом з лелеками». На цьому ж заході оголосили, що цього року ПАТ «Львівобленерго» ще й опікуватиметься хижим птахом – боривітром. І для цих хижаків, які знищують гризунів на полях - ми теж встановили 5 експериментальних гнізд. Усі ці інформації – були поширені в понад 20 різних ЗМІ.

На що варто орієнтуватися для пошуку мотивації в роботі? Ваші побажання колегам.

Особисто для мене, найкраща мотивація - результат. Але залежно, що вважати результатом. Коли я працювала журналістом – результат оцінити було набагато легше. Насамперед – це рейтинг, відгук глядачів, резонанс. (Легше було отримати оцінку керівника, адже він міг оцінити добре, чи недобре зроблений матеріал і він міг бути хорошим, не залежно від рейтингів, адже керівник завжди був журналістом, як і я.) Зараз кожен конкретна інформаційна компанія – повинна мати індивідуальний результат, результат показаний у цифрах і конкретних показниках. Для мене це новий виклик – а я люблю нові виклики.  До прикладу, якщо ми рекламуємо певну послугу, як от персональний кабінет «Мій дім», то обов’язково під час цієї компанії має зрости кількість зареєстрованих користувачів. Якщо ми говоримо про нічний тариф, то охочих цією пропозицію скористатись – має зрости в рази.

Ваші хобі, що Вам приносить найбільше задоволення під час відпочинку, від чого Ви відчуваєте стан потоку і енергетичну підзарядку?

Я в житті дуже екстремальна людина. Люблю гірські лижі, швидкісні авто, їзду на конях та все люблю. Головне, щоб це було щось захоплююче, можна нове, тому в планах навчитись їздити на мотоциклі, наприклад.  Так я відразу з роботи перекидаюсь на щось інше. Хоча, часто під час відпочинку можу вигадати якусь нову ідею, чи проект – друзі сміються, що я трудоголік до кісток.  Але тільки людина, яка сприйматиме свою роботу насправді, як невід’ємну частину життя, щось органічно сплетене між собою – може бути щасливою. Життя для мене загалом – це гармонійне поєднання всього: роботи, дозвілля, кохання, друзів і т.д.